«Мій фах - футзал» - це рубрика про тих людей, які залишаються поза увагою уболівальників, але від яких перебіг і розвиток гри залежить не менше, ніж від гравців і тренерів. Цього разу ми вирішили поспілкуватися з футзальними коментаторами, щоб дізнатися про особливості їхньої роботи і попросити поради для тих, хто бачить в собі сили, щоб спробувати цього нелегкого хліба.
Нагадуємо, що Екстра-ліга, Могилянська школа журналістики спільно з Повєрхность ТВ шукає футзальних коментаторів. Подробиці .
Які можете виділити особливості коментування футзалу?
Головна особливість полягає в тому, що треба любити цей вид спорту і розумітися в ньому.
Чи вважаєте Ви правильним уболівати під час матчу за свою команду, адже матчі транслюються на всю Україну?
Якщо говорити про чемпіонат України, то склалася така ситуація, що майже кожна команда має свого клубного коментатора. Звісно, з ким би його команда не грала, він буде симпатизувати своїй. Не вірте коли вони кажуть, що нейтрально ставляться до всіх. Я ніколи не приховував того, що у мене є симпатії до «Енергії» і ведучи репортаж зі Львові я підтримую саму нашу команду, і вважаю це нормальним, адже сам є корінним львів'янином. Можна симпатизувати улюбленій команді, але й не забувати про те, що потрібно з повагою ставитись до суперника, навіть тоді коли рахунок незадовільний.
Що можете порадити коментаторам-початківцям?
У мене немає великого досвіду коментування, тому я і себе вважаю коментатором-початківцем. Поради будуть простими. Не бійтеся вимикати звук, коментувати самому, записуючи себе на диктофон. Прослухавши запис самому можна буде помітити певні зауваження та недопрацювання. Не бійтеся показувати записи старшим колегам, питайте порад, читайте багато преси, беріть участь в різних коментаторських конкурсах, словом, живіть цим. Слухайте, як коментують за кордоном, зокрема у Росії, і записуйте цікаві фрази, думайте, як вдосконалюватись, працювати з голосом. Якщо будете багато працювати, то результат неодмінно буде.
Що краще – коментувати у парі чи самому?
Особисто мені легше коментувати самому. Річ у тім, що ти розумієш, що тебе ніхто не буде перебивати чи зупиняти твою думку. Хоча, зізнаюся, мені важко порівнювати, адже наразі не маю такого досвіду коментування у парі. У парі коментував лише одного разу і гадаю, що вийшло непогано, адже ми з Олегом Ланяком чимало дискутували та обговорювали різні події. Мені здається, що коментування у парі часто переходить у розмову між двома уболівальниками на трибунах. Хоча це уже як домовишся з партнером. Звісно, це може бути і цікавіше, особливо тоді, коли один, скажімо, вболіває за «Енергію», а інший - за «Ураган».
Чи доречні жарти під час коментування?
Думаю, що жарти доречні не тільки в коментуванні, але й у житті. Утім, є одне але: потрібно вміти жартувати і не "перегнути палицю". У футзалі курйозні випадки трапляються доволі часто і вони додають видовищності нашому виду спорту. Пригадую, одного разу коментував матч у парі з Олегом Ланяком і стався кумедний епізод, коли на колишнього гравця «Енергії» Дмитра Іванова (вага – 60 кг) впав «ураганівець» Сержао (вага – 120 кг). Якраз Олег і додав "масла у вогонь", було непросто зібратися до завершення першого тайму. Загалом жарти прикрашають ефір, однак потрібно знати і розуміти що, де, коли і як.
Чи були якісь догани за невдало прокоментовані матчі?
Доган не було і сподіваюся не буде (сміється). Не буду приховувати того, що є матчі, коли ти розумієш, що прокоментував добре і такі, коли розумієш, що міг прокоментувати краще. Помилки є в усіх, однак потрібно над цим працювати аби їх не було.
Назвіть критерії якості коментування.
Як на мене, найголовніше - це обізнаність у даному виді спорту. Неодноразово я і уся наша футзальна громада ставали свідками того, що нашу збірну коментували люди, які взагалі не мали поняття про футзал. Це було дійсно весело і водночас сумно. Хто слідкує за наших футзалом, той, думаю, здогадався про кого йде мова. Нічого не маю проти людей, які навіть у поважному віці стараюся не "випадати" з коментаторського цеху, однак вважаю, що професіоналізм, скажімо, журналіста полягає і у тому, щоб вміти відмовитися від коментування виду спорту, в якому ти не обізнаний. Другим критерієм назвав би розуміння самої гри. Дуже важливо передати настрій і тонус гри глядачам чи слухачам. Навіть коли матч доволі нудний, то коментатору потрібно вміти його трохи "прикрасити". Головне - не дати заснути глядачам. Окрім того, аби якісно вести репортах, як на мене, не потрібно боятися передбачити хід подій на майданчику, аналізувати дії гравців, тренерські тактики, заміни, спрогнозувати ситуацію в турнірній таблиці. Ну це вже, звісно, по ситуації.
Як Ви готуєтесь до ефіру?
Мабуть нічим вас не здивую. Дивлюся статистику, аналізую виступи команд в попередніх турах, чемпіонатах, шукаю цікаві факти, на кшталт того, що може хтось грав за збірну (у нас в «Енергії» чимало збірників), можливо, хтось з гравців виступав за обидві команди, стараюся знайти якісь факти, які будуть цікаві глядачу. Окрім того, стараюся поспілкуватися перед грою з тренерами обох команд. У нас є такі тренери, які не бояться говорити хто травмований, хто не готовий чи, скажімо, як саме команда готувалася до того чи іншого матчу. Це, погодьтеся, цікаво.